Машини контактного точкового зварювання

Точкове контактне зварювання - це зварювальний процес, при якому деталі з'єднуються в одній або декількох точках одночасно. Якість з'єднання визначається розміром і структурою точки, які залежать від форми і розмірів контактної поверхні електродів, сили зварювального струму, часу його протікання через заготовки, зусилля стиснення і стану поверхонь деталей, що зварюються. Точкове зварювання дозволяє робити до 600 з'єднань в хвилину. Купити машини контактного точкового зварювання.

Контактні машини поділяються на кілька типів відповідно до технології виготовлення поділяються на кілька категорій. Так, наприклад, однофазні машини змінного струму - їх краще використовувати для зварювання титанових сплавів і сталей. Однак, використання таких машин при зварюванні легких металів та їх сплавів є недоцільною, в силу високої енергоємності і високго ступіня забруднення поверхні деталей.

У процесі зварювання жароміцних і високоміцних сплавів товщиною менше 0,8мм розмір ядра стає нестабільним і з'являються різні сплески через занадто швидкого наростання струму. Низькочастотні машини і машини постійного струму найбільш часто використовуються для зварювання відповідальних виробів і конструкцій оскільки володіють високим рівнем регулювання, невисокою енергоємністю, стабільною формою імпульсу.

Конденсаторні машини мають ряд особливостей, обумовлених технологією виготовлення. Так маленька енергоємність дозволяє використовувати в якості живлення електрогенератори, що дає можливість використовувати машини такого типу в польових умовах. Проте імпульс струму жорсткий і мало змінюється за формою, що обмежує товщину жароміцних сплавів і сталей, але легкі сплави навпаки зварюються краще. Такий спосіб зварювання застосовується для з'єднання надтонких деталей в приладобудуванні, а так само для зварювання різних конструкцій з металевих листів товщиною до 20мм в автомобіле-, літако- і суднобудуванні, в сільськогосподарському машинобудуванні та інших галузях промисловості.

Історична довідка. Вперше контактне зварювання знайшло застосування в 1856 році англійським вченим фізиком В. Томсоном. Технологія контактного зварювання паралельно розроблялася такими вченими як М.М. Бенардос (Російська імперія), У. Томсон (Великобританія), Е. Томсон (США). В кінці ХІХ століття точкове зварювання вже застосовувалось для з'єднання телеграфних проводів, а до початку ХХ століття точкове зварювання почало застосовуватися в автомобілебудуванні, а в 1928 році контактне зварювання почали використовувати на лініях виготовлення сплавів з алюмінію. З тих пір контактне зварювання міцно влаштувалася в автомобілебудуванні, суднобудуванні і літакобудуванні.